Нижній все робитиме для своєї Пані коли відчуває ,що він їй дійсно потрібен та її реакцію від його дій.адже це приносить йому велике задоволення

# враження (есеї до слова)
- ...Немає кого відшмагати@

Як колишня нижня з основним інтересом "порка", думаю, можу пророчити: - І не буде.
Якщо не пропонуєте постійні тематичні відносини з поступовим розвитком та регулярними зустрічами. Або не є відомим у тематичній спільноті, досвідченим порщиком. Тільки останні можуть очікувати, що до них проситимуться без конфетно-букетного періоду і межсесійної уваги.

Якщо, звичайно, говорити про порку, а не про кучерявий трах з лясканнями по жопці. Таке у короткоденній спонтанній відпустці ще може знайтись (підпити і трохи шиканути). А реально порку, якщо жінка не й@бнута, ні.

Чоловік, навіть миршавий ханурик, від Природи сильніше. Можу жартувати, що зі своїми параметрами покладу на лопатки більшість сучасних дровосєків - насправді не так. Максимум будемо на рівних.
А якщо жінка тендітніша, та + девайс, та + знерухомлення - треба бути самовбивцею, щоб погоджуватись на моментальну сесію з випадковим челом, в якого не зрозуміло що в голові і звідки руки.

Другий момент - щоб випороти смачно, в кайф для нижньої, треба її добре відчувати. А це можливо тільки з часом, при глибокому пізнанні. Порка складніша сексу в сенсі довести до піку.
З нижньої голодухи, буває, і жінки чудять. Але, в порівнянні зі спермотоксикозними чоловіками, то все одно рідкісна рідкість. Чи мізки стійкіші, чи інстинкт самозбереження спрацьовує.

Тому "немає кого", не так через "слабкі сайти" чи "всі хочуть в доміни", як через алогічну хотєлку.
Для швидкострєла, як мені бачиться, простіше вмовити романтичну дівулю з ванільного майданчику чи записатись в порочну академію, де обіцяють модель.

Люди, які шукають дійсно покаральної порки (проти збудливої рольової гри), як правило, мають височезний ступінь самоїдства і таким чином вибачають себе, спокутують, "виймають скалку з душі".
Один з приводів до самоїдства - звинувачення у недосягненні верхівок. Менш болюча пігулка проти самоїдства від Тобі Морріса - "На тарілочці"

Прим. Багато хто розуміє англійську, принаймні на коміксовому рівні. Але я за обов'язковість перекладу англійської державною:
1. Це Річард. Його батьки почуваються добре. Будинок Річарда теплий і сухий.
Його полиці повні книг, а холодильник повний їжі.
----------------
А це Паула. Її батькам ведеться не дуже.
В будинку Паули багато людей і не багато іншого. Він вологий і шумний, і вона постійно хворіє.

2. Батьки Річарда зроблять все для своєї дитини і хвалять його: - Хороший хлопчик! Розумничок! - Річард ходить до чудової школи з гарним забезпеченням і хорошими дітьми. Його вчителі люблять свою роботу. Тож, можна зрозуміти, чому очікування щодо Річарда були такі:
- В+? О, любий, ми маємо найняти тобі репетитора!
--------------------
...І батьки Паули також [зроблять все для своєї дитини), тому вони працюють на двох роботах. У школі Паули класи багаточисельні, фінансування школи недостатнє, вчителі виглядають стомленими, виснаженими стресом (- Ох, мені потрібна інша робота!) ... Тому очікування щодо Паули можуть трохи відрізнятися від тих, що встановлені для Річарда: - В? Хей, непогано!

3. Протягом багатьох років усі ці маленькі відмінності починають накопичуватися і перетворюватися на щось більше:
Батьки Річарда оплачують навчання в університеті/ Паула поєднує роботу і навчання, все одно влізаючи в борги.
Батько Річарда запевняє, що в нього в бажаній фірми є друзі, він замовить слівце і син отримає стажування/ Батько Паула вмовляє її закінчити навчання, а не доглядати за ним, хворим. Але Паула не може покинути татка.

4. - Річарде, позику тобі схвалено. Вітаємо!/ - Паула, ми не можемо тобі допомогти...
- О, [Річард] ти ж хлопець Рейджера, так?
Я чув хороші відгуки, стежу за тобою.../
- Добре, [Паула] ти отримала роботу. Але я спостерігатиму за тобою, солоденька...

І тому, що кожна невелика різниця закрадається непомітно:
...Річард почне вірити, що він заслуговує бути на вершині, що він все це здобув сам:
- Вітаємо, Річард!У чому секрет вашого успіху?
- Менше скиглення, більше наполегливої ​​праці! Мені набридло, що люди просять подачки. Ніхто ніколи не давав мені нічого НА ТАРІЛОЧЦІ!
... А Паула почне звикатися і навчиться знати своє місце...

Автор сподівається, що ні. Дуже сподівається, що ні.

# ні дня без рядка
Ми зі Скарбом не фоткаємося - вкладатимусь літерами
ПРО ФЕТИШ НА ГОЛІ ЖОПКИ
Взагалі фетиш на сідниці зветься піго(пиго)філією.
Я шанувальниця спанкінгу, голі сідниці мене хвилюють. Але чому саме?
1. Тому що я порушую табу, наказую оголити те, що у ванілі ховається під одяг - поводжуся непристойно з точки зору традиційної культури.
2. Тому що бачу, знаю тепер щось ТАКЕ, що людина зазвичай не афішує - отримую перевагу, кайф потенційного шантажиста.
3. Тому що передчуваю задоволення від майбутньої поведінки власника голих сідниць (нітення, червоні вушка, ховання очей, стогін, як пощастить - сльозки)
4. Тому що є кайф митця перед чистим полотном, яке я можу забарвити, щось на ньому створити (але це дуже зрідка)
Виходить, те, що об'єкт мого хвилювання саме ця частина тіла, не через форму/функції, якими наділила Природа, а через її місце в сучасній культурі, очікування від її носія і спрагу до творчості.
Без цього жопки мені не цікаві. Тому не торкають в тематичному плані нудисти, "горішки" качків, голі сідниці людей, з якими не цікаво змагатися за верхність (недорослі, немічні), беземоційних скель, бездієві скульптури і нереалістичні картини.
То чи пігофілія це, коли до голих сідниць ще стільки умов?

#підписка

Шановне панство, про всяк випадок, поясню, чому підписалася (намагалася підписатися) на вас навіть при різних інтересах та містах: хочу спочатку бачити всі дописи. Потім буду відписуватись, прибирати. Оскільки іншого шляху побачити, що пишете, поки не існує, йду шляхом суцільного покриття