# ні дня без рядка
Ми зі Скарбом не фоткаємося - вкладатимусь літерами
ПРО ФЕТИШ НА ГОЛІ ЖОПКИ
Взагалі фетиш на сідниці зветься піго(пиго)філією.
Я шанувальниця спанкінгу, голі сідниці мене хвилюють. Але чому саме?
1. Тому що я порушую табу, наказую оголити те, що у ванілі ховається під одяг - поводжуся непристойно з точки зору традиційної культури.
2. Тому що бачу, знаю тепер щось ТАКЕ, що людина зазвичай не афішує - отримую перевагу, кайф потенційного шантажиста.
3. Тому що передчуваю задоволення від майбутньої поведінки власника голих сідниць (нітення, червоні вушка, ховання очей, стогін, як пощастить - сльозки)
4. Тому що є кайф митця перед чистим полотном, яке я можу забарвити, щось на ньому створити (але це дуже зрідка)
Виходить, те, що об'єкт мого хвилювання саме ця частина тіла, не через форму/функції, якими наділила Природа, а через її місце в сучасній культурі, очікування від її носія і спрагу до творчості.
Без цього жопки мені не цікаві. Тому не торкають в тематичному плані нудисти, "горішки" качків, голі сідниці людей, з якими не цікаво змагатися за верхність (недорослі, немічні), беземоційних скель, бездієві скульптури і нереалістичні картини.
То чи пігофілія це, коли до голих сідниць ще стільки умов?