#лірика

Як кішка.

Ви знаєте, що відбувається з кішкою, коли її забувають гладити?

Спочатку вона не вірить у те, що відбувається. І продовжує ластитись, ніби все так, як вона звикла. І ніяк не може збагнути, чому Він більше не шукає її по всьому будинку, коли приходить, щоб погладити, зазирнути в її щасливі очі і з усмішкою сказати: "А ось і я. Сумувала?" Тому вона біжить вітатись перша і не помічає, що він, машинально чухаючи її за вушком, думає про щось зовсім інше.

Потім вона починає задумуватись, чому від неї знову нетерпляче відмахнулися. Може, Він просто не в дусі? Мало що... І покірно чекає на ніч, щоб пробратися в ліжко і звернутися клубочком у Нього в ногах, коли Він уже спить.

Коли Він уперше в житті приходить під ранок, вона розуміє, що щось таки трапилося. Вона чекає з ранку і до вечора, а потім всю ніч спить дуже чуйно, боячись пропустити прихід найважливішої для неї людини. І так шалено радіє, коли Він таки з'являється, що відразу прощає його. Адже вона Його кішка.

Одного разу непорозуміння все ж таки перетворюється на сварку: він знову її грубо відштовхнув, а вона вперше випустила пазурі. І ось він з подивом і легким роздратуванням дивиться на неї, обробляючи подряпаний палець йодом, а вона сидить у темному кутку і картає себе за те, що трапилося. Як вона могла так з ним вчинити? Адже це Він... Її дедалі частіше відвідують сумніви: що з ним сталося? Може вона щось зробила не так? Так, це її вина - вона була не достатньо уважна... адже так?..

Він уперше на неї накричав. Вона забивається у дальній кут і плаче. Бо не бачить виходу. Сльози важкими краплями падають на підлогу, вона гидливо відсмикує лапки від брудних калюжок і квапливо вмивається.

Вони весь час лаються. Він кричить, вона зі сльозами на очах шипить на нього, з кожним разом все лютіше. І все частіше, встромляючи в нього пазурі, не відчуває його біль так, як раніше. Їй стало байдуже?

Він прийшов злий, уже звично накричав на неї за розкидані по коридору капці. Вона підбігла до нього і загрозливо зашипіла... переляканий вереск, стукіт падаючого тіла і скрип кігтів по підлозі. Він ударив її. Вночі, вилизуючи забиту лапку, вона приймає рішення.

Вранці він знаходить лише відкриту кватирку. Вона пішла гуляти сама по собі. І лише зрідка і з небажанням згадує того, хто забував її гладити...