#казочка #дупа

Жила-була Долонька.

Сиділа вона, сумувала, думала – і придумала. Треба їй Дупу знайти, знайти та відшльопати - і жити веселіше стане. Пішла Долонька Дупу шукати – у шафі подивилася, під ліжком і навіть на горищі – ніде немає Дупи. Довго Долонька Дупу шукала, але нарешті знайшла – у діжку сховалась хитрюга.

- Ах, яка гарна Дупа, прям хоч зараз шльопай! Зраділа Долонька, але Дупа їй у відповідь і каже.

- І за що ж ти мене шльопати будеш, Долонько?

Задумалася Долонька - а й справді нема за що. І поки Долонька думала, за що б таке Дупу відшльопати – та шусть у віконце і тікати від дому Долоньки.

Біжить собі Дупа, виляє, та пісеньку співає. «Від Долоньки я пішла, яка я хороша, я Дупа Нешльопана!». Довго бігла Дупа і нарешті до лісу добігла.

А біля самого краю лісу сидить Кропива Зла і дивиться довкола – кого б упіймати та обпекти. І бачить - біжить Дупа, виляє, та пісеньки співає. Вибігла до Дупи Кропива і як закричить страшним голосом:

- Ану стій, Дупо! Зараз як розійдуся, як розмахнуся, і обпечу тебе!

Злякалася Дупа, не хотілося їй бути обпеченою і каже Кропиві:

- Кропиво-Кропиво, а за що ти мене пекти зібралася? Нічого я не робила, у діжці сиділа, а Долоня мене хвать, і витягла. Хотіла відшльопати мене - та невинна я, от я в ліс і побігла.

Задумалася Кропива – і точно, нічого Дупа поганого не зробила. І поки думала Кропива, Дупа раз – і побігла далі.

Біжить лісом Дупа, виляє, та голосніше пісеньку співає «Від Долоньки я втекла. Від Кропиви я втекла, ох, яка я хороша, я Дупа Нешльопана, Непечена!»

Вибігла Дупа на галявину – а там Різка сидить у бочці, відмочується. Як побачила Різка Дупу, так і вистрибнула з бочки радісна.

-Ох яка зустріч! Дупа, люба! Ти вчасно, відмокнути я встигла знатно, сікти тебе буду ! І танцює від радості, аж підстрибує.

Дупка дужче злякалася, чуючи як посвистує Різка в стрибках і каже їй.

- Різко, ти сікти мене за що зібралася? Не винна я, сиділа собі в діжці, тут Долонька прийшла, шльопати мене вирішила, але я ж ні в чому не винна – і тікати від Долоньки до лісу. Зустріла потім я Кропиву Злу, що обпекти мене хотіла, але й перед нею я не винна була - і знову пішла далі.

Різка почувши це навіть присіла назад у діжку свою та задумалася - і справді Дупа не винна. І поки намагалася Різка вину знайти – втекла далі Дупа.

Біжить вона собі далі, виляє, підстрибує і співає «Від Долоні я втекла, від Кропиви я втекла і від Різки я втекла, ох, яка я хороша, я Дупа Нешльопана, Непечена та не Січена!»

Тут шлях їй перейняв Ремінь Широкий – великий та грізний.

- Ух, як я зараз шмагати тебе буду! Говорить він і повільно до Дупи підбирається.

А вона йому у відповідь:

- Та за що ти мене шмагати будеш, Ремінь? Я ж у діжечці сиділа, на жабку дивилася, тут звідки не візьмись, Долонька налетіла, відшльопати мене хотіла, але я від неї пішла, і Кропиву обійшла, і від Різки втекла – то в чому ж я винна?

Ремінь подивився на Дупу з усіх боків - і справді, не винна ніде і ніяк. Плеснув він у повітрі сердито, та задумався - може є все-таки за що Дупу шмагати? І поки він думав втекла Дупа далі.

Біжить радісна вона, пісеньку співає на все горло «Від Долоньки я втекла, від Кропиви я втекла, і від Різки і від Ременя, до чого ж я хороша, я Дупа Нешльопана, Непечена, Несічена та Нешмагана!»

Вибігла Дупа на галявину – а там Мотузка М'яка лежить, на сонечку гріється. Побачила Мотузка, що Дупа прибігла, та й питає:

- А куди це ти так біжиш, Дупо?

- Я від Долоньки, від Кропиви, від Різки і від Ременя тікаю. Усі вони мене мучити хочуть, хоч невинна я ні в чому. Сиділа я собі в діжці, нікого не чіпала - а мене Долонька дістає, і шльопати збирається. Я від неї тікати - а тут Кропива, обпекти мене погрожувала - я і від неї втекла, але на зустріч мені Різка попалася - висікти мене мріяла. Від неї я втекла, і від Ременя я втекла, і ось сюди прибігла. - Відповідає їй Дупа.

- Задихалася напевно, бідолаха. Сядь, он, біля берізки, посидь, віддихайся. Тут тебе ніхто не чіпатиме.

Сіла Дупа відпочити, а Мотузка стриб на неї – і міцно прив'язала до дерева.

- Гей, Долонько, Кропиво, Різко та Ремінець! Приходьте, я вам тут гостинець припасла! Кричить.

Прийшли всі до Мотузки в гості, здивувалися та зраділи, Дупу побачивши – і почалася флагеляційна оргія на весь світ.

Усі пішли задоволені – навіть Дупа, хоч і невинна вона ні в чому була, і нізащо їй дісталося.