Про любов продовжу
Про любов, звісно, в широкому людському сенсі. В українській мові, любов відділяється від кохання

Так от..ми всі є по природі фабриками по продукуванню любові

Дитина народжується відкрита до світу..
Вона цей світ любить, посміхається
Тягне ручки, не боїться
Рада погратися

А далі..любов ламається
Образи, холодність, зради
Любов закривається, ховається, думає, що вона більше цьому світу не треба

Але ніхто і не говорить, що любов має бути сліпа або глупа

З часом, з віком у людей слава Богу мозок розвивається..
Ну саме щоб думати і щоб любов була і сильна і захищена

Звісно що любов не може бути ні глупа ні безпорадна

Це сильна потужна енергія
В ній є велика- велика сила

Якщо ви зламалися
Ця сила і енергія не продукується
Ну то ви не стали охуєнна людина
Ви все так само поламана людина, яка боїться
Генерація самого важливого всередині якої зупинилася
А ви житимете і думатимете я охуєнна порожня фабрика

Нікого і нічого нема
Ну так і проблем зато нема

Короче я до чого..що це складно..запускати генерацію,якщо вона зупинилася, але не неможлива ситуація

Емоції в нормі взагалі не мають ступоритися
Вся психотерапія хороша на тому щоб з цими блоками впоратися

Ну в голова на плечах щоб думати
І про те що людська біологія любов'ю просякнута

І що робити, якщо та необхідна складова втратилася

І які скіли треба щоб не боятися

І т.д.

Оце вам писала..насправді з думкою про себе..
Це настанова мені не здаватися
Коли страшно, коли складно, коли хочеться щоб любов перестала

Але не здаватися..бо маєш вже досвід яке прекрасне те відчуття коли таки не здаєшся і квітнеш сама..і люди..поруч теж починають квітнути і до любові відкриватися..

От така то хуйня