Це той підвіс, який тіло пам’ятає краще за думки.
Достатньо лише згадки — і десь усередині починається тремор, ніби м’язи знову готуються витримувати неможливе.

Підвішена на одній нозі, перевернута, позбавлена звичного відчуття верху й низу.
Коли я ще була близько до підлоги — це здавалося майже терпимим. Біль був різкий, пекучий, але контрольований, ніби тіло ще мало ілюзію опори, ніби підлога могла щось забрати на себе.

А потім мене підняли. І все змінилося. Вага зібралася в одній точці, без компромісів. Біль не просто посилився — він оголився, став чистим, прямим, без можливості сховатися. Кров приливає до голови, світ стискається, а нога горить так, ніби мотузка вростає в тіло. Кожен подих віддається поштовхом болю, кожна секунда тягнеться довше, ніж попередня.

У якийсь момент біль перестає бути просто відчуттям — він стає єдиною мовою, якою зі мною говорить реальність. Свідомість звужується до цієї ноги, до мотузки, до палаючої точки, що тримає мене між витримати й зламатися.

Це найболючіший підвіс. Бо в ньому немає куди втекти — ні думками, ні тілом. І щось в цьому є особливе.

Далі буде...

#bdsm #shibari #futomomo #tk #тілопамятає #dom_kinki_24