🧠 Відчуття провини підсвідомо штовхає вас до самопокарання або на сесію до суворої Верхньої

Покарання - дуже частий запит від Нижніх. Почала розбиратися, чому хочуть бути покараними та вийшла на цікаву теорію "справедливості світу", з якої "ростуть ноги" впевненості у "кармі" та "воздасться по заслугах".

Отже, ви зробили щось, що вважаєте поганим. Ваша внутрішня програма спрацьовує за принципами "справедливого світу": карати себе будете постійними думками про провину, фактами провини, прокручуванням ситуації з негативними картинками, мрачними прогнозами, моральними стражданнями.

Найпростіший еволюційний сигнал припинення якоїсь дії, яка шкодить, - біль. Штрикнув себе палицею в ногу - боляче. Наступного разу будеш обережним. З'їв червоні з білими цятками гриби - боляче. Наступного разу не їси.

Відчуття провини активує ті самі ділянки мозку, що й біль у нозі або у шлунку. Тобто покарання за поганий вчинок відчувається тілесно. Можуть з'явитися хвороби, травми "на рівному місці" та селфхарм.
Фестиваль "Я сам собі найвищий суд" - відкрито. Триватиме "свято" допоки підсвідомість не вирішить що"всі рахунки сплачені'.

Що можна ще зробити крім страждати? Віряни йдуть у церкву сповідатися та отримати покарання від панотця. Атеїсти йдуть до психолога. Атеїсти-тематики йдуть до Верхніх, щоб ті їх відшмагали або принизили. У контексті Теми така сесія ніби видає індульгенцію Нижньому, спрощує процес "сплати по рахунках".

Що робити, якщо провина є, а поруч немає панотця, психолога та Верхніх? Взяти відповідальність за вчинок. Так, ви зробили щось, що не вкладається у ваші норми. Але ви приймаєте за це відповідальність та готові змінити/виправити ситуацію. Постраждайте, подепресуйте, подумайте, як можна виправити та дійте.
Наснаги та натхнення 💪
#ДС #БД