#попа
..коли вже упирі розбудили, продовжимо...
2/N. ПОПА У КУЛЬТУРІ. ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД
На світанку людської історії жіночі сідниці були символом плодючості, отже, ознакою жіночої краси. Доїсторічні жіночі статуетки, такі як «Віллендорфська Венера», «Леспюзька Венера» та інші, створені близько 24 000 років до нашої ери, мають гіпертрофовані стегна і сідниці.
У Стародавній Греції проходили конкурси, де жінки змагалися з краси своїх сідниць. Жест огоління нижньої частини тіла, так звана анасирма, часто розумів під собою і відкриття сідниць.
Давньогрецький ритор Афіней у своїй збірці «Дейпнософісти» («Бенкет мудрих») розповів таку історію. Дві вродливі сестри, що жили поблизу Сиракуз, сперечалися про те, яка з них має гарніші сідниці. Вони запросили одного молодого мандрівця (який виявився сином багатиря) розсудити їх. Сестри показали свої принади молодику, який віддав перемогу старшій. Вражений її вродою і закохавшись у неї, юнак захворів. Дізнавшись про подію, його молодший брат вирушив до сестер, після чого закохався у свою чергу, у молодшу. Батько братів мусив дозволити їм одружитись на своїх обраницях. Сиракузяни прозвали сестер Καλλίπυγοι («Гарнозадими») і вони збудували на своє несподіване багатство новий храм Афродіті, теж названій з цієї нагоди «Калліпігою".
У Римі під час розкопок знайшли мармурову статую жінки з оголеними, ретельно пропрацьованими сідницями, що виявилася давньоримською копією незбереженого грецького оригіналу. Цю статую назвали «Венера Калліпіга» («Венера Гарнозада»).
Оголені сідниці вважалися важливим еротичним елементом і у Китаї, у добу Мін, де їх часто порівнювали з яскравим повним Місяцем.
На Заході сідничну область протягом століть вважали важливою ерогенною зоною. Еротизація жіночих сідниць, спостережувана у творах мистецтва, насамперед у скульптурі й живопису, має бути пов'язаною з їхньою близкістю до органів дітонародження. У європейському мистецтві тема жіночих сідниць сягає апогею у добу рококо. Визнаним майстром зображення цієї частини тіла був придворний живописець Людовика XV Франсуа Буше. Найбільш його відомими картинами, де сідниці є центром композиції, без сумніву слід визнати його «Одалісок».
Жінки деяких південноафриканських народів мають цікаву особливість — непропорційно збільшені сідниці. Найбільші сідниці спостерегли у готтентотів, бушменів та деяких інших племен — вони сягали розмірів 60-90 см. Примітно, що ці народи вважали цю гіпертрофію задньої частини тіли ознакою жіночої вроди, тому жінки з величезними сідницями завжди мали популярність серед чоловіків. Ця аномалія відома зараз як стеатопігія або «готтентотські сідниці»,
зустрічається і серед жінок інших народностей, у тому числі європейок.
Широко відома готтентотка Саарті Баартман, яка мала від природи не тільки сильно розвинуті сідниці, але й гіпертрофовані малі статеві губи — аномалія, яку часто звуть «готтентотським фартухом». У 1810 року Баартман за гроші показували всім охочим у Європі, і вона отримала прізвисько «Готтентотської Венери»...
(далі буде)
З Wikiwand та Вікіпедії
