…А потім мене опускають.
Тіло торкається підлоги, але ще не вірить, що все закінчилось.

Нога лежить важко, пульсує глибоким, глухим болем. Кров повертається повільно, хвилями, і кожна хвиля відгукується тремтінням.

Світ більше не перевернутий, але він все ще нестійкий, ніби я щойно вийшла з іншої гравітації.

Я лежу, складена, ще зібрана мотузками, і вони досі тримають форму — пам’ять про напругу, про вагу, про те, якою я була кілька хвилин тому.

Тіло все ще в режимі виживання і не поспішає відпускати. Розслабитися страшніше, ніж терпіти. І лише з часом приходить інше відчуття.
Не полегшення — тиша після бурі. Біль відходить, але залишає слід: теплу слабкість, м’яку втому, дивну ясність.

Цей підвіс не закінчується в момент, коли мене опускають. Він ще довго живе всередині
— у треморі, в пам’яті моїй та у памʼяті м’язів, у цій тиші після.

#bdsm #shibari #futomomo #tk #опускають #впамяті #dom_kinki_24