#писулі
В ЛЮДИ (закінчення):
...Господарки встали з дивану - я теж. Пошепотівшись, одна вийшла трохи вперед.
- Ставай в хвіст, під стінку, - скомандував Верх: - Руки!
На гаркання зреагувала не тільки я - руки сзаду на талії склали і Кицьки, мабуть правило було однаковим.
Я роздивилася, що встановили по центру - типу спортивного козла з підставкою біля ніжок. На другому поверсі дачі річ неочікувана, та коли трійця гра в такі ігри... Промайнули кадри з відео про спортзали...
Господар запитав Верха:
- Як організуємося? Думаю, сьогодні треба в темпі, якістю, а не кількістю - шашлик кличе.
- Згоден, прискоримося.
- Вам ділити на порції треба?
- Так, зовсім без передиху моя не витримає.
- Давай на половину?..
- Добре. Перша пішла!
Перша Киця підійшла по козла, стала на підставку колінами, розставивши ноги, і нахилась вперед.
Мене обдало струмом від думки, що і я стоятиму так само. Поза відверто-сороміцька, при вважай незнайомих людях... Але вдруге на такий шабаш не факт, що наважуся, сьогодні або ніколи.
Тим часом господар взяв не-знаю-як-звався девайс - кілька складених тонких ремінців на рукоятці - і стібанув подругу. Вона змовчала, тільки пересмикнула сідницями. Далі шмагав без зупинки. Господарка іноді ахала, але в цілому переносила мовчки, навіть сідниці не стискала. Скільки він всипав не знаю, зупинився - скомандував:
- Друга пішла!
Перша злізла з постаменту і не торкаючись попи підійшла стала за мною, а друга вляглась на "ешафот".
- Ольга, не лякайся, ця пані у нас криклива, - попередив господар.
І дійсно, ця почала взвивати після пари стібків. Від вигляду її розпластаної попи, губок, добре видних між ногами, прильотів девайсу по сідницях, скрикувань в мене зашуміло у вухах, запульсувало внизу живота, зволожніло між ногами... Я думала не про біль, який зараз буде, а про сором, якщо це помітять
- Гостя, давай! Може спробує наш "ремінець"?..
Я з жахом поглянула на Верха.
- Не лякай її, бо он як тремтить. Вона в мене теж криклива. Лягай, чого завмерла?
Коли мене пороли при глядачці і довелось йти по коридору з кімнати, де роздягли, у кімнату, де шмагали, шлях той здався Хресним. Але ці кілька кроків були як в Пекло.
Як завжди, коли дуже боюся, я виконала встановлене дуже ретельно: стала колінами на підставку, розставила ноги, лягла повністю на живіт, намацала, за що вхопитися руками, заплющила очі і завмерла в очікуванні.
- Там є чим прив'язати, якщо треба, - запропонував господар
- Початок терпітиме так.
Справедливості ради, в першій порції Верх шмагав не дуже сильно, але від навалу емоцій я застогнала з першого удару. Сором це вже не збільшить: зважаючи на вигляд, куди дужче...
По закінченні я незграбно піднялася і почемчикувала в хвіст "черги".
- А, ну, давайте вдвох, швидше буде! - зкомандував господар кицям. - Допоможеш? Візьми там у скрині... - то вже до мого Верха.
Подруги лягли на козла з різних сторін і обнялися. Верх витягнув ще один девайс...
- Поїхали!
Цього разу стогнали і скрикували обидві, а я бачила не тільки попу однієї, але, миттєвостями, і гримасу другої.
- Чого наша гостя сама стовбичить? Давай її в купу - запропонував господар.
- Тут місця вже немає. Окремо отримає, в нас скромніше.
Допоровши до доволі червоних сідниць (на тій, що було видно), господар махнув Верху "досить", а кицям зкомандував "вільні!". Вони зповзли зі станка до ніг господаря і почали цілувати йому руки.
- Та чого ж тільки мені? Руда, подякуй же гостю!..
Вона кинула на мене допитливий погляд, підповзла до Верха і потягнулася до руки. Він дав притиснутись до неї губами, але швидко забрав, поплескав жінку по щоці і запитав:
- Віддячете допомогою? Не хочу з мотузками возитися - потримайте мою підопічну. Іди сюди! Лягай, як і той раз.
Тримайте їй ноги, а ти - (господарю) придави за плечі. Тільки ж не зламай!..
Жінки, не вставаючи з колін, вчепилися за моїьголені, а господар обхопив під пахвами, лапаючи по ходу груди.
Накотила абсолютна безпомічність, безвідворотність... Я всхлипнула - і скрикнула від гарячого стібка...
Цього разу Верх розійшовся. Я смикалася, мимоволі намагаючись піднятися, врятуватися від пекучих ударів. Ноги ще трохи йорзалися, а плечі господар тримав так міцно, що не поворухнутись. Тільки і могла стискати-розтискати сідниці та трохи качати тазом, вгамовуючи жар. Але і в цьому пеклі промайнула думка: добре, що ноги тримають і бачать мене знизу жінки... Бо на якомусь ударі "сталося"...
Нарешті Верхній зупинився, і мене відпустили.
Я розридалась в повний голос від полегшення, що все скінчилось і жалю до себе.
- Не вставай, полеж прям тут...
Я зрозуміла, що господарі виходять з кімнати. Мене накрило прохолодне простирадло. Точніше, воно було нормальним, то мені здалося крижаним.
- Ноги зведи, не провокуй, безсоромниця! І ще трохи потерпи, я протру...
Защипав антисептик.
- ...Найприємніша частина - гель і масаж, - проголосив Верх, і я застогнала цього разу від задоволення, коли почав змащувати і розминати набиті сідниці. В процесі пальці його занадто занурилися ближче до переду і між сідниць.
- Слухай, а може і ми?.. Господарі точно зараз тройнічком розважаються...
- Йди до біса! - буркнула я
- Мало я тобі всипав: чемність на нулю...
Тоді вставай, досить спокушати. Піду, може в компанію візьмуть...
Він вийшов. А я, загорнувшись в простирадло, попленталася до диванчика, впала на нього і, бажаючи господарям і Верху довгого-довгого сексу, зробила найбажаніше після сесії - провалилася в сон...