#бдсм #фемдом #виховання

Фемдом-ритуали
Ритуалом називається дія, що не несе явного практичного штибу, але має емоційне і смислове навантаження. Тому якщо сприймати їх як забаганки і виконувати бездумно - вони втрачають сенс. Якщо раб зумів зробити ритуал безглуздим – він буває покараний.

Ритуали бувають разові та щоденні.

Прийняття нашийника
У хорошої Пані завжди є вибір нижніх. І стати рабом такої Леді – честь. Ритуал "прийняття нашийника" у відносинах відбувається лише раз, і не повинен легковажно сприйматися рабом.

Перед ритуалом рабові слід ще раз подумати - чи варто віддавати себе серйозно. Йому необхідно обговорити все з Пані ще раз, ознайомитися з договором і протоколом, з'ясувати у Пані всі питання, що цікавлять. Якщо на всі питання раб відповів ствердно, він повинен подумати про те, чим може бути Пані корисним, чи витримає він таке життя.

Ритуал призначається після випробувального терміну, що триває місяць. Під час випробувального терміну з рабом поводяться як з рабом, хоча офіційно такого статусу він не має. У цей період людина може піти.

Раб стає навколішки перед Пані і цілує її ногу на знак упокорювання своєї гідності (рухи неквапливі), після цього піднімає торс, з цього часу він втрачає право дивитися Пані у вічі.

Пані замикає на шиї раба нашийник, та інший (будь-який) знак приналежності, якщо згодом нашийник необхідно буде зняти. Після цього Пані дає рабу кличку (з цього часу я називатиму тебе ...) Раб відповідає - слухаюсь, Пані.

До нашийника одним кінцем прикріплюється ланцюг, другий кінець Пані кладе на підлогу, перед рабом. Раб не стане рабом доти, доки Пані не прийме вільний кінець ланцюга.

Відповідно раб повинен взяти кінець і подаючи його Пані принижено, на колінах благати її прийняти повідець. Це акт добровільної відмови від свободи. Під час цього раб повинен максимально принизитися, тоном, позою. Коли Пані прийме повідець, раб повинен подякувати їй за милість і ще раз поцілувати ноги.

З цього часу він визнаний рабом.

Привітання
Раб повинен опуститися навколішки перед Пані, поцілувати її руку і сказати "Раб біля Ваших ніг, Пані". Якщо на нього звернули увагу – резонно поцікавитися настроєм Пані та чи будуть накази.

У присутності непосвячених осіб або у публічному місці допускається не вставати на коліна.

Привітання має виражати всю гаму почуттів стосовно Пані. Побачу байдужість в очах – покараю.

Прощання
На коліна. Просити дозволу піти, (відійти на якийсь час) "Пані, чи дозволите рабові йти". Отримавши ствердну відповідь поцілувати руку та піти. Забороняється метушитися, знімати, йдучи, знаки приналежності, повертатися без дозволу.

У присутності непосвячених осіб або у публічному місці допускається не вставати на коліна.

Покарання
Якщо раб помилився, не догодив, щось забув, чогось не зрозумів - закономірно буде його покарати. З цим погодиться навіть поганий раб. Хороший раб відчує вину, якщо помітить невдоволення чи досаду на обличчі Пані.

Поганий раб сприймає покарання як акт насильства, можливо, навіть насолоджується ситуацією, але не виносить з неї уроків. Хороший раб просить покарання сам, оскільки сприймає його як милість, увагу і науку.

Якщо раба вирішили покарати, йому не повинен бути приємний вплив.

Отже, якщо Пані виявляє невдоволення, раб повинен просити її про покарання. Не варто докучливо з'ясовувати, чим незадоволена Пані, захоче – сама скаже. У приватній обстановці треба стати на коліна, вимовити (раб винний, раб благає про покарання, Пані). Якщо Пані вгодно – коротко пояснити (раб не виконав наказ, Пані). Щастя раба якщо його покарають. Гірше, якщо Пані вирішить відстрочити покарання. Отже, раб не повинен змінювати покаяної пози, якщо Пані не матиме інших наказів. Виконавши наказ, раб має повернутися у цю позу. Раб, що має відстрочене покарання, не має права просити, про що-небудь свою Пані і розмовляти з нею першим. Під час покарання раб має чітко виконувати накази Пані. Мовчки переносити біль. Дякувати за покарання. Поцілувати батіг або руку Пані, коли покарання закінчиться. Просити вибачення.

Прохання
Якщо у раба виникає необхідність про щось просити Пані - і при цьому він не хоче накликати на себе її гнів слід чинити так:

Звернутися до Пані лише один раз. - "Пані". Якщо на це не відреагували – відкласти прохання і не заважати. Якщо раб домігся уваги - попросити дозволу "Пані, чи може раб просити вас...". Якщо від раба відвернулися, або дали негативну відповідь – не продовжувати. Якщо ж Пані відповіла позитивно – виразно викласти своє прохання. Після отримання відповіді, подякувати Пані незалежно від змісту відповіді, і негайно розпочати виконання сказаного Пані.

Поза для прохання - на колінах у приватній обстановці. Стоячи перед Пані – на публіці.

Особливе місце посідає прохання про прощення. Просити про прощення слід, якщо раб помилився, якщо раб спричинив Пані незручність, чогось не передбачив, якщо у Пані поганий настрій, словом - раб винен у всьому, що від нього залежить.

Незважаючи на легковажність викладу - це серйозний захід, оскільки, коли раб просить про прощення - він повинен принизитися, де б це не сталося.

Перш ніж просити про прощення, ще раз проаналізуйте причину. Потім слід звернутися до Пані: "Пані (погляд у підлогу) чи може раб благати про прощення?" Якщо дозволили – продовжувати, – Пані, раб винен, ви гніваєтесь на раба, раб молить про прощення+) Якщо на прохання не реагують – стати на коліна і повторити. Якщо не досягли реакції - ниць, на підлогу. Не змінювати покаяної пози, не дивитись на Пані, доки не ухвалить рішення. Буває що Пані не зручно розбиратися з рабом, тоді вона піднімає кисть руки, або каже - потім і раб чекає і не дай бог йому забути нагадати Пані про свій промах у більш зручній обстановці.

Подяка
Дякувати Пані слід за покарання, за увагу до раба, за виховання, при отриманні наказів, за те, що Пані терпить раба поряд. Дякувати Пані треба за все.

Коли раб дякує, він кланяється Пані, промовляє, - Так, Пані, дякую, Пані. Якщо Пані дозволить – цілує руку.