Способів мотивації (створення у саби внутрішніх мотивів до самостійного досягнення поставлених Верхнім цілей) існує безліч, і вибір залежить від поставлених цілей.

Є, однак, низка загальних принципів, що застосовуються практично завжди.

Роз'яснення
Ставлячи мету чи завдання, пояснюйте, у чому вони полягають, як просуватися до їх досягнення, і як саба самостійно може визначити, що поставлене завдання виконано.

Поділ на частини
Пропонуючи нові завдання, розбивайте їх на невеликі та легко переборні етапи. У цьому випадку власна мотивація саби підвищуватиметься, якщо при додаванні певних зусиль досягатимуться конкретні результати.

Повторення
Завжди пропонуйте сабі спробувати ще раз, якщо вона не змогла правильно виконати наказ або досягти поставленої мети.

Саба має знати: невдача є попередницею успіху. Невдачі ведуть до зниження мотивації лише тоді, коли вони сприймаються як невдачі.

Безперервність
Коли саба досягає наміченої мети, допоможіть їй відразу ж визначити собі черговий рубіж. Нові завдання, які послідовно з'являються, змусять докладати ще більше сил для їх вирішення. Цілі повинні відповідати можливостям і одночасно вимагати певних зусиль для їх досягнення.

Заохочення
Не вагаючись, заохочуйте або хваліть сабу, коли вона на це заслуговує. Ключовими в цій пропозиції є слова «коли вона на це заслуговує». Занадто часте використання заохочень може поставити сабу в залежність від них і знизити її внутрішню мотивацію.

А хіба треба...? А хіба можна...?

Незважаючи на те, що викладений вище підхід до мотивації є чи не загальним у багатьох – найрізноманітніших – областях, від бізнесу до бойових мистецтв, серед БДСМ-спільноти він іноді викликає заперечення.

Справа в тому, що в мережі гуляють різні варіанти «Кодексів рабині», де написано, що «Господар не зобов'язаний пояснювати суть наказу», а те, що «сабу не можна хвалити», знає будь-який Верхній-початківець.

Зрозуміло, Верхній не зобов'язаний – ні пояснювати, ні хвалити. Питання лише у тому, чого хоче досягти Верхній.

Якщо накази віддаються для вироблення у саби корисної звички – то заохочення, поруч із покараннями, може бути хорошим інструментом для цього.

Якщо метою є отримання емоцій від гри в «покарання» за невиконаний наказ – тоді, звісно, ні пояснювати зміст, ні заохочувати не треба…

Звідси випливає ще один важливий висновок: у ДС, де йдеться насамперед про реальне формування поведінки, застосування всього арсеналу мотивації є правилом, винятки з якого – особливо на першому етапі відносин – рідкісні.

Саба, яка вже відчуває бажання Господаря, може обходитися без мотивації з його боку – проте цього ще треба досягти.

© Lupus